Як не піддаватися паніці під час розповсюдження коронавірусу

23 Березня 2020
У зв’язку з пандемією коронавірусу у світі і у зв’язку зі зростанням захворюваності на цю недугу в Україні у суспільстві почали поширюватися панічні настрої. Як подолати страхи та паніку наші кореспонденти запитували у психолога та у харків’ян.
З розповсюдженням коронавірусу у всьому світі, та особливо, зі збільшенням кількості захворілих та померлих, у людей нерідко з’являться страхи, побоювання. Панічні настрої підсилюються і у зв’язку з постійним обговоренням теми коронавірусу. Харків’яни зізнаються – з початком пандемії коронавірусу відчули зміни психологічного стану:
Опасения, конечно. Но мы стараемся не посещать какие-то места людные.
Страшно. Трошки страшно. Потому что говорят. Что закрывают такие города, как Киев, Ивано-Франковск и страшно, что домой нельзя выехать в этих поездах.
Панічні настрої – результат того, що люди наразі переживають стрес – говорить психолог Ольга Ладія-Щербакова, а стрес, у свою чергу є логічним наслідком пандемії та карантину.
Ольга Ладія-Щербакова,   консультант у методі позитивної психотерапії 
Соотвественно, находясь все время в таком стрессовом состоянии, люди легко поддаются таким эмоциональным воздействиям. В том числе и таким крайним, как впадание в панику, в ужас пред неопределенностью, которая сейчас присутствует в большом количестве в социуме, в связи с коронавирусом.
Люди по-різному переживають стрес – усе залежить від стресостійкості організму – каже психолог. Як правило, люди середньої вікової групи – 25-55 років мають ресурс гнучкості психіки, щоб краще подолати стрес. У групі ризику – діти та люди старшого віку.
Ольга Ладія-Щербакова,   консультант у методі позитивної психотерапії 
Родители должны больше проявлять внимания, больше проявлять заботу, родители должны научиться говорить с детьми о переживаниях своих и детей, говорить о пандемии, карантине. Но без обсуждения каких-то страшных сценариев. Запугивать детей не нужно.
Діти можуть, приміром, намалювати свій страх та таким чином позбутися його.
Таку ж увагу як дітям, слід проявляти і дорослим рідним. Необхідно, щоб батьки, дідусі та бабусі відчули вашу турботу про них. Слід нагадати старшим рідним про їхній досвід:
Ольга Ладія-Щербакова,   консультант у методі позитивної психотерапії 
Например, обращение к этому опыту их жизни, как они справлялись с этими трудностями, за счет чего. А там скорее всего прозвучит и умение себя ограничивать и воля, и дисциплина, и опираясь на это озвученное своим пожилым родственником, сказать: сейчас эти обстоятельства требуют дисциплины в использовании каких-то средств, ограничения или реализации каких-то правил. Я тебя очень люблю и прошу тебя к этому прислушиваться.
У цій ситуації усім потрібно підвищувати психологічну культуру, особливо, коли люди у стані карантину перебувають вдома у самоізоляції. Важливо у цій ситуації ділитися одне з одним тим, що вони відчувають і надавати одне одному підтримку.
Ольга Ладія-Щербакова,   консультант у методі позитивної психотерапії 
Это может быть немножко по-другому, но смысл тот же. Это здорово, если он скажет, чего боится, подумает с партнером и конкретизирует страх, когда мы конкретизируем это,  бесформенная темная штука становится осмысленным с границами, временем обстоятельствами, тогда человек говорит: «Я могу что-то-сделать и с эти справиться.
Щоб не піддатися панічним настроям та страху слід користуватися техніками оволодіння своїм станом:
Ольга Ладія-Щербакова,   консультант у методі позитивної психотерапії 
Очень много простых вещей  – например глубоко дыхание диафрагмой. это когда вы делаете вдох полной грудью, расслабляя живот, он надувается, как шарик, и тогда ваши легкие хорошо заполняются кислородом и спокойно его выдыхаете. Вот в таком ритме дышать, например, по несколько минут в день хотя бы. Кроме того, что таким способом обеспечиваете прилив крови к коре головного мозга и будете лучше рациональнее мыслить, кроме этого, вы и расслабляете свои мышцы таким дыханием.
Крім того, оскільки у людини у стані страху виробляється чимало адреналіну, слід робити фізичні вправи, бігати. Це допоможе зняти стрес та мязову напругу. До того ж варто зайняти себе чимось інтелектуально – приміром, у час карантину поставити завдання вивчити іноземну мову, приділити час хобі чи почитати книги.
Ірина Дергоусова, Дмитро Поздняков.