Як допомогти учасникам АТО подолати посттравматичний синдром?

15 листопадаа 2019

За світовою статистикою у людей, які брали участь у бойових діях, у  10 разів  зростає кількість суїцидів. Як допомогти учасникам АТО подолати посттравматичний синдром? У Харкові працює проект з надання психологічної допомоги учасникам бойових дій на Сході країни, мета якого – надання можливості ветеранам подолати наслідки того, що вони пережили на війні.

Валентин Скакун – ветеран АТО, 2 роки прослужив у 92-й бригаді. Чоловік відверто розповідає про  серйозні проблеми, з якими зіштовхнувся після повернення із зони АТО. Говорить, побачивши у центрі зайнятості листівку, зателефонував психологам, оскільки ні він, ні його оточення не виявились готовими до такого «сліду війни»:

Валентин Скакун,  ветеран АТО 

Меня как бы тревожили вопросы здоровья – как-то ни с того, ни с сего я стал ощущать как бы позывы суицидального характера.  Как налетали тучки, они ни с того, ни с сего происходили. Я как бы почитал эту листовочку, там указывались те симптомы, которые я у себя наблюдал, я позвонил, если честно, не особо верил в результат положительный, но я цеплялся за любую возможность исправить свое состояние, потому что дискомфортно.

Викарабкатися з серйозної психологічної кризи Валентину  допоміг проект «Психологічна допомога учасникам АТО». Повертаючись з зони АТО, ветерани відвідують медичні заклади у тому числі – військовий шпиталь, санаторії. Втім після дво-тритижневого перебування у них, бійці повертаються до свого оточення. При цьому людина не завжди може адаптуватися до мирного життя. Війна – це серйозна травмуююча подія,  – говорять психологи.  З посттратрвматичним синдромом, за дослідженнями психологів, зіштовхується близько 90% учасників бойових дій. Крім того, удесятеро зростає кількість суіцидів серед тих, хто повернулися з війни.

Андрій Гайдабрус – представник ГО «Комплексна психологічна допомога», керівник проекту допомоги учасникам бойових дій 

Они стесняются обращаться, считают, что им это ненужно. У нас есть организации-партнеры. Это госпиталь ветеранов, это институт протезирования, это военный госпиталь, где проходит первый контакт с участниками боевых действий, которые демобилизуются. Проводится такое мероприятие, которое называется «психоэдукация» – показывается человеку, что те симптомы, которое его беспокоят на сегодня – депрессия, бессонница, головные боли, они убираются и для эффективной помощи необходимо поддерживающее лечение после того, как он пролечится в стационаре.

Щотижня до них по психологічну допомогу  вперше звертається 3-5 учасників АТО – кажуть психологи. У своїй роботі вони використовують феномен післятравматичного росту, відомий світовій науці. Фахівці проекту намагаються допомогти людині вийти з кризи з найбільшими для неї перевагами:

Людмила Зана, психолог

Положительные изменения в этом случае заключаются, что человек осознает что-то в своей жизни, он становится более терпимым к близким. Ценит то, что у него есть на данный момент, и среди тех моментов, которые выделяют, благодаря чему осуществляется посттравматический рост, это общение с людьми, поддержка, помощь взаимопомощь.

Тобто, кажуть психологи, основна передумова для післятравматичного росту – це взаємодія, надання допомоги другим людям, дітям. Лише з початку року до організації по психологічну допомогу звернулося 90 ветеранів АТО. Всього ж за час існування проекту через нього пройшло 200 учасників бойових дій на Сході країни.

Ірина Дергоусова, Сергій Дерев’янко.