У музеї археології ХНУ відкрилась нова виставка

12 Вересня 2019

20 років виповнилось цьогоріч Германо-Слов’янській археологічній експедиції Харківського національного університету. У музеї археології цього вишу відкрилась виставка «Орбіс Германорум», присвячена ювілею експедиції.

Германо-Слов’янська археологічна експедиція Каразініського університету 2 десятиліття досліджує у Харківській області переважно пам’ятки черняхівської культури, які відносяться до 3-5 столліття нашої ери. Ця культура займала велику територію – майже всю лісостепну Україну.  Виставка  представляє результати археологічних досліджень різних років:

Віль Бакіров, ректор ХНУ ім. В. Каразіна

Мы отмечаем сегодня этой замечательной экспозицией 20-ти летие экспедиции, германо-славянской, это 20 лет напряженной творческой тяжелой интеллектуальной физической работы, это 20 лет исследований, которые открыли очень много новых страниц в истории нашего слободского края. Это 20 лет разрушения устоявшихся в историографии мифов, о том, что здесь нет никаких готов.

Починаючи з 2004 року, експедиція вивчає поселення і могильники черняхівської культури,  зокрема,  біля села Войтенки  Валківського району та у інших районах області. До вивчення залучались і німецькі вчені, зокрема, геофізики.

Дмитро Філатов ст. лаборант Германо-Слов’янської археологічної експедиції

Мы никогда не узнаем большей части политической истории племен черняховской культуры, потому как этих сведений просто нет, мы не знаем вождей племен. Не говоря уже об отдельных личностях, получается, что мы докапываемся до исторического прошлого, грубо говоря, просто на материальных остатках, то, что и заложено в археологии.

Щороку, пізньої осені після того, який зібраний врожай, вчені збирають викопані фрагменти кераміки, завдяки цьому робляться карти тогочасних послень. Виставка – результат досліджень так званих живої і мертвої культур того часу.

Дмитро Філатов ст. лаборант Германо-Слов’янської археологічної експедиції

Во второй витрине представлены результаты раскопок, мы копаем там и поселения, и могильник одновременно, что нам позволяет раскрыть отражение и культуры живой, и культуры мертвой. Т.е. мы не знаем их имен, и не знаем, какими вещами и как правильно они пользовались. Но в погребении мы это можем увидеть.

Сереж експонатів – фібули – застібки для одягу, прикраси – намиста, пряжки від поясів, а також елементи побуту – різні сосуди.

Дмитро Філатов ст. лаборант Германо-Слов’янської археологічної експедиції

У девочки 5 летнего возраста был полный убор одет, были парные фибулы. Пряжечка подпоясована, были бусы, был гребень положен, подвесочки костяные, «палицы Геракла». Это хороший, очень зажиточный житель того времени.

Також виявлені елементи обмазки будівель – отже, можна припускати, що представники цієї культури жили у мазанках. Інший вид житла – напівземлянки.

Дмитро Філатов ст. лаборант Германо-Слов’янської археологічної експедиції

Тихая спокойная деревушка,  подобная оседлая жизнь, сельськохозяйственное пашенное земледелие, животноводство, конечно, присутствует, мы находим кости свиней, овец, коз, коров, коней.

За однією з версій черняхівська культури припинила своє існування через  гунське нашестя.  Втім точної відповіді на це питання – кажуть історики – немає і досі.

Ірина Дергоусова, Віктор Сєріков.