У Харкові знімають фільм про Голокост

28 Грудня 2018

«Харків. Холокост» – таку назву має фільм, який знімають у Харкові. Стрічка розповідає про реальні події 41-42 років минулого сторіччя. В основі – історія однієї сім’ї, яка у ті воєнні часи залишилася у Харкові. На зйомках фільму побувала і наша знімальна група.

Безразличный взгляд, безразлично переводим. Мотор! … Снято.

Події фільму відбуваються у 41-42 роках у Харкові. Станіслав грає унтер-офіцера “СС”. Чоловік не професійний актор, але має досвід зйомок. Він – представник клубу харківських реконструкторів.

Станіслав Кудь, актор

А кто, как не реконструктор может досконально преподнести внешний вид солдата той эпохи, которую он реконструирует.

Форма та інший реквізит – точна копія тих часів, деякі речі на знімальному майданчику аутентичні.

Станіслав Кудь, актор

Не проблема сейчас воссоздать именно тот костюм, который необходим. Главное – книги, чтение, изучение и все возможно при большом желании.

Навпроти німця сидить чорнява вагітна жінка з синцями під очима та розбитою губою. Це мама головної героїні. Вероніка мала підібрати собі костюм для ролі самостійно, розповідає дівчина. Коли вона відкрила домашню шухляду, то зрозуміла, що такі вінтажні речі вже лежали в неї вдома.

Вероніка Шелудякова, акторка

Так волнительно, я впервые играю такого плана и было волнительно то, что нужно было это все впустить в себя и ощущать. Это было большим стресом. После сьемок долго отхожу.

Більшість з героїв фільму – актори театрів. Дмитро вже багато років грає в театрі імені Шевченка. Сьогодні він вперше виконує свою роль у фільмі.

Вот пусть так, вот в этом. Цей тобі більше подобається. На 100% краще.

Свого героя він відверто називає поганцем, але негативні ролі – це також цікавий досвід, який залюбки переймає театральний актор.

Дмитро Петров, актор

Буду грати партійного робітника. Або робітника партії. Можна сказати, таких з “органів”, який приїжджає до України у 30-ті роки, робить партійну кар’єру і потім, коли Харків окупують, він разом з ешелонами евакуюється до Челябінська.

А ось ця маленька білява дівчинка грає головну роль у фільмі. Сьогодні вона просто спостерігає за процесом. Прототип її героїні – вже бабуся, вона і розповіла детально історію свого життя.

Кирил Галушка, актор

Та сцена, на которую Вы заглянули, это сцена допроса моей жены. А дальше будет сцена меня, Михаила – отца девочки, Нины с партийным работником. Самое интересное, что происходит на сьемках, это как мы переносимся в то время, в 42-й год, например, когда мы снимаем с “СС”, красноармейцами, связным. Вот эта историческая достоверность и  погружение в то время, это самое интересное.

Стрічка напівдокументальна, розповідають її автори. Режисер фільму Антон та оператор Сергій хочуть розказати про трагічне минуле нашого народу і краю молодому поколінню.  Ігрові моменти у фільмі – це не точна реконструкція історії, але вони дозволять зробити стрічку цікавішою для всіх глядачів, впевенені автори.

Антон Галушка-Адайкін, режисер

Наша главная задача в нашем творческом тандеме – чтобы негативная человеческая история не повторялась. То есть мы надеемся этой историей показать, что нам есть еще с чем бороться. То есть тоталитаризм какой бы он ни был, это не есть правильно.

Зйомки розпочали у жовтні місяці.

Сергій Громов, оператор-монтажер

Начались сьемки с того, как мы взяли интервью у главной героини. Мы ее посадили и 4 часа с ней общались. У нас еще было интервью с директором мемориала «Дробицкий яр» и с музея «Холокоста» взяли их как экспертов. Если главная героиня, она сама была, это история ее семьи, то в целом рассказать, а что было с людьми, которые не смогли из Харькова уехать, а что было с людьми, которые в эвакуации были. То есть разные взгляды на эти события.

Дізнатися більше про одну з трагічних історій часів війни можна буде вже з самої стрічки.

Олена Павличенко, кореспондент

 Прем’єра фільму відбудеться у Харкові, розказує режисер. Картину планують показати на початку березня.

Олена Павличенко, Дмитро Поздняков.