У Харкові сьогодні згадували Героя Небесної Сотні Владислава Зубенка

21 листопадаа 2019

Одним із Героїв Небесної Сотні є харків’янин Владислав Зубенко. Хлопцю було всього 22 роки, коли він віддав життя, відстоюючи гідність своєї держави. Навчався хлопець в інституті залізничного транспорту.

На цьому фото Владислав Зубенко у лицарських облаштунках. Він був реконструктором середньовічних битв і дуже полюбляв цю справу.

Костянтин Колесник, директор ННЦ гуманітарної освіти Українського державного університету залізничного транспорту

 Там багато хлопців з цього клубу, наскільки мені відомо, разом з Владиславом поїхали.

У цих облаштунках хлопець приїхав і на Майдан, до Києва. Було це 19 лютого, а вже наступного дня у Влада Зубенка влучила снайперська куля.

Костянтин Колесник, директор ННЦ гуманітарної освіти Українського державного університету залізничного транспорту

А це вже фото з Майдана. Ця фотографія. Ось бачите, це вже фото з майдана нашого пам’ятника Шевченка. Він приймав участь разом з товаришами у цих подіях. Ну звідси, коли кинули клич, що всі, хто може їдуть в Київ, він і поїхав. Він на Майдані побув всього пару днів.

Герой Небесної Сотні Влад Зубенко навчався в університеті залізничного транспорту. Залізницю полюбляв і навіть після випуску встиг попрацювати на станції Левада. І якби він залишився живим, то обов’язково б досяг високих результатів в своїй професії, відзначає Костянтин Колесник.

Костянтин Колесник, директор ННЦ гуманітарної освіти Українського державного університету залізничного транспорту

Він був хлопцем, на перший погляд, не кидався в очі. Але відчувалась у нього, з одного боку, внутрішня сила, а з іншого боку – якась  активність. От він був з тих людей, яким не все рівно.

Патріотичне виховання і характер, а ще, можливо, і саме життя – у хлопця

були складні стосунки із сім’єю, названа матір стала йому найближчою

людиною – змусили Владислава боротися за гідне існування.

Для студентів вишу у річницю Революції Гідності читають лекцію про Владислава. Ця аудиторія названа іменем колишнього студента, але і на інших поверхах можна помітити стенди із фотографією героя. Тож, про нього тут знають всі.

Денис і Артем, студенти

Це приклад того, як він відстоював свою точку зору, свою позицію. Відстоювати свою гідність, свою громадську позицію та не ховатися за спинами інших.

Віолетта, студентка

Хто, якщо не ми. Потрібно відстоювати свої права, не ховаючись за когось, а саме ми зможемо змінити майбутнє.

Владислав Зубенко любив подорожувати, займався волонтерською діяльністю і, навіть писав вірші. Відтоді, як в нього влучив снайпер, лікарі кілька днів боролися за життя хлопця, але помер він у лікарні 28 лютого 2014 року.

«…Шлем одеваю,

В руки топор, на спину щит,

Становлюсь в первый ряд и …забываю,

Всё, что терзало, уже не болит.»

Олена Павличено, Дмитро Поздняков.