Діти із вадами слуху виступили на Генеральній Асамблеї ООН

26 листопадаа 2019

Нечуючі діти кидають виклик усьому світу. Учні Харківської спеціальної школи для дітей із вадами слуху виступили на Генеральній Асамблеї ООН. Як бути почутими, коли тебе не розуміють навколишні – розказали вихованці інтернату.  Детальніше – в сюжеті.

Федір Стаднік випилює з дерева фігурки, які є частиною тактильної абетки – проекту, який викликав неабияке зацікавлення в Нью-Йорку.

Федір Стаднік, учень Харківської спеціальної школи №5

Якби для мене це не було важливим, я б не приймав участь у цьому проекті. Я хочу бути почутим, хочу бути зрозумілим людям. Я хочу, аби розуміли мене.

Не лише Федір мріє зруйнувати стіну непорозуміння між нечуючими та звичайними людьми.  У спеціальній школі навчається 150 дітей. Своє бажання комунікувати зі світом вони висловили в цьому проекті  ще у 18-му році.

Галина Кукліна, заст. директора Харківської спеціальної школи №5

Ми отримали грант на втілення своєї мрії. Діти написали заявку, заявилися на участь в цьому конкурсі, написали проект, і з цим проектом, захистили і ми отримали грант- 70000 гривень на втілення своєї мрії.

Такі абетки вже можна зустріти на вулицях Харкова і у місті Слав’янську, а незабаром вони стануть доступні у всьому світу, адже замовлення на такий алфавіт надійшло від Генеральної Асамблеї ООН.  Представляв проект у Нью-Йорку десятикласник Володимир. Він усміхнений та впевнений у собі хлопець, навіть не зважаючи на те, що все наше спілкування пройшло з перекладачем.

Володимир Чарушин, учень Харківської спеціальної школи №5

Незвичайна у нас була поїздка. Нам затримали рейс і ми дуже переживали, що вже не встигнемо і не потрапимо на Асамблею, але врешті ми прилетіли на Асамблею, і 20 числа без репетиції я зайшов у зал Генеральної Асамблеї. Звичайно, я відчував страх, тому що це перший мій публічний виступ на такій сцені, але я відчував підтримку всіх людей, і тому мені було комфортно.

Він – чемпіон Європи з легкої атлетики, цього року отримав звання майстера спорту. Окрім спорту має й інші захоплення, наприклад, гончарство. Але мрії хлопця відтепер пов’язані з іншим.

Володимир Чарушин, учень Харківської спеціальної школи №5

Я дуже хотів би працювати в штаб-квартирі «Юнісеф» для того, аби допомогати всім людям бути почутими.

Такі абетки на дитячих майданчиках є частиною ігор. Дітлахам цікаво перевертати кубики, а заодно і навчатись жестової мови. Тим паче, говорить Галина, суспільство готове до такого навчання.

Галина Кукліна, заст. директора Харківської спеціальної школи №5

Першим кроком, коли ми прийшли до цих абеток, була листівка, яка була розміщена у наземному та підземному транспорті. На цій листівці були намальовані чуючі люди і нечуючі.  Була намальована стіна і було написано: «Чи можемо ми зруйнувати стіну непорозуміння»? І нам надійшло безліч дзвінків на те, що суспільство готове вивчати жестову мову.

Вихователі закладу говорять, що люди дарма називають цих дітей глухонімими, адже вони все чують і готові виразити свою думку, але по-своєму, по-іншому.

Олена Павличенко, Євген Сєріков