5 грудня Україна відзначатиме Міжнародний день волонтера

4 Грудня 2020

5 грудня Україна доєднається до відзначення Міжнародного дня волонтера. Хвиля  волонтерства піднялась у Харківської області піднялась після Революції Гідності та початку війни на Сході України. Тоді прикордонний регіон почав приймати переселенців з Донбасу – і поки чиновники зволікали з допомогою, її почали надавати люди різних професії, яких об’єднала одна ідея.

Алла Фещенко, волонтерка благодійного фонду «Станція «Харків»

Це мій улюблений волонтерський проект, називається «Адресна допомога». Я – начальство – сміється – видаємо не так – видати аби видати і «підсадити на гуманітарну голку». А треба зрозуміти, що родина, дійсно, з поважних причин має якісь складнощі, і коли це з’ясовуємо, один із таких видів допомоги – це речі.

Волонтери «Станції Харків» працюють від 2014 року – спочатку надавали допомогу суто переселенцям з Донбасу, які втратили все, що мали, і шукали оселю та роботу. Потім надавали юридичну та психологічну консультацію. Згодом охопили опікою й інші вразливі верстви населення. Це багатодітні родини, люди з інвалідністю, ті, хто самі виховують дітей, родини дітей з інвалідністю.

Алла Фещенко, волонтерка благодійного фонду «Станція «Харків»

У нас є певні категорії – не можна прийти отримати гуманітарку людині працездатній, в якої все добре. Така людина може від нас отримати одну допомогу – консультацію, як доїхати до центру зайнятості.

Наразі один із напрямків роботи – допомога психіатричній лікарні.

Алла Фещенко, волонтерка благодійного фонду «Станція «Харків»

Постійний голод у цих людей обумовлений їх захворюваністю. Їм потрібна більш калорійна їжа. Дівчата возять – і сало з часником возять, і квасолю тушать у томаті, і капусту – максимально ефективно намагаються допомагати, хтось варення варить, печиво з варенням – класний десерт вони люблять, і їх там вже чекають.

«Чужих людей не буває» – це ще один проєкт, який вже став традиційним – збір новорічних подарунків літнім людям.

Світлана Тішанінова, волонтерка благодійного фонду «Станція Харків»

Назбирались на даний час 24 бабусі, якщо чесно, кожного року втрачаємо або знаходимо нову бабусю.  Волонтери йдуть, у кожного 3-4 своїх людей, ми стоїмо і молимось під вікнами, щоби вона тільки відкрила нам. Є у нас улюблена бабуся, вона була співачкою, така добра, така добра – і кожного року думає, що її поздоровляє залізниця, на якій вона працювала, і ми не кажемо, хто ми, кажемо – «Станція Харків» – вона каже – «Це ж мене згадали!» – Ми кажемо – «Так!».

Пандемія зосередила зусилля волонтерів на допомозі тим, хто втратили роботу, та лікарях. Спочатку медзакладам надавали засоби захисту, шили маски, а тепер – за підтримки благодійників купують кисневі концентратори. Днями один із них направлять до 18 лікарні, ще чотири – до 25-ї.

Алла Фещенко, волонтерка благодійого фонду «Станція «Харків»

Волонтерство не має підміняти роботу держави, це може бути тимчасово. Волонтерство – це якась громадська активність, треба все-таки заставити чиновників робити свою роботу.

Понад 120 тисяч осіб – лише приблизна кількість тих, кому допомогли волонтери «Станції Харків». За кожним спілкуванням – долі та життя людей.  Світлана – волонтерка з чотирирічним стажем,  мати трьох дітей каже – її тримає відчуття того, що завжди є ті, кому необхідна підтримка.

Світлана Тішанінова, волонтерка благодійного фонду «Станція Харків»

Вони міняються, у декого все налагоджується, все становиться добре, деякі залишаються з нами на довгі роки – і навіть, коли хочеться піти, все одно повертаєшся.

Бути відповідальним і не нашкодити – основні риси, притаманні добровільним помічникам, – вважає Алла. Додає – волонтер також має берегти себе.

Алла Фещенко, волонтерка благодійного фонду «Станція «Харків»

Дуже багато волонтерів пішли – не зупинилися вчасно і не відпочили. Вони «вигоріли» і пішли розчарованими. Я мрію. У мене є така мрія – зробити проект для волонтерів по протидії «вигоранню».

Найкраща нагорода –  коли людина більше не звертається по допомогу, – адже в неї все вийшло.

Алла Фещенко, волонтерка благодійного фонду «Станція «Харків»

Я точно знаю, що я це вмію, і це, напевно, все-таки легкий наркотик, тому що я кайфую від того, що я роблю.

Оксана Кириченко, Макс Артамонов